український шпіцберген ведмеді вугілля та комунізм
Код товару / ISBN: 9786177960651
Обкладинка: М'яка
Є в наявності
Обирате товари з позначкою ПРОМО і отримуйте 5 % знижки з промокодом : bob
Діє Безкоштовна доставка до відділення при замовленні від 3000грн Нова Пошта, та від 2500 грн Укрпошта на товари позначені (тариф стандарт) "Безкоштовна доставка".
Мінімальне замовлення 200грн
В разі, якщо вам необхідна кількість більша, чим надає кошик, то кидайте в кошік скільки дає, з вам звяжуться і відкорегують за вашим запитом, можете позначити в коментарях необхідну кількість
Відслідкувати замовлення можна на сайті нажав зверху справа кнопку "Де моє замовлення".
Пакуємо у власну якісну безкоштовну для вас упаковку. Способи оплати:
- карткою зразу на сайті
- за реквізитами, або в касі банку, або через термінал, або через поточний рахунок (в т.ч для юридичних осіб)
- Накладенйи платіж тільки Новою Поштою при умові сплати авансу 500грн для замовлень від 1000грн
Доставка: За умовами Перевізників! Всі посилки страхуються на повну вартість. Повернення: Згідно до законодавства України
В разі питань пишіть на телеграм, або на ел.пошту, відповімо, в порядку черги
Опис товару
Не звикай до речей, до людей, до місць. Тут немає сенсу будувати дім, саджати дерево, народжувати сина. Усі звідкись приїхали, всі кудись урешті-решт поїдуть…
Це могла би бути історія Шпіцбергену як закинутого краю, що хоч де-юре і належить Норвегії, та все ж де-факто не належить нікому, такий собі зал очікування, де люди закохуються, працюють, ходять у бари, та за якийсь час збирають речі і їдуть далі. Це лише зупинка на шляху, не кінцева. Втім Максиму Беспалову вдалося перетворити свій репортаж про тижневу мандрівку на своєрідне освідчення в любові до місця, розташованого так далеко від звичного нам світу.
Максим блукає поселеннями архіпелагу, буквально таки підбираючи розкидані там шматки історії. Ось тут колись жили українські гірняки, які приїздили на заробітки, а вже за рогом — так зване Сховище судного дня, в якому зберігаються зразки насіння на випадок катастроф. Тут усім містом зустрічають сонце після полярної ночі, і водночас тут так самотньо, що турист видається найкращим другом.
Відгуки